пʼятницю, 1 серпня 2008 р.

Двері до культури

Мабудь мова є першими дверима, перед якими іншу культуру ще просто знаєш або певним чином оцінюєш і насолоджуєшся, а за ними вже приходить відчування і розуміння. І особливо це стосується алфавіту, в якому закладено першооснову самої суті культури, початок і кінець. Це перша мовна абстракція, найбільш універсальна і давня. З вивчення писемності починається навчання, перше, що вивчають в школі - це перша літера алфавіту. Чи не є це доказом того, що з вмінням написати думки приходить до нас щось набагато більше, ніж просто вміння їх зафіксувати?
Латина з її чіткістю і великою кількістю кутів добре характерізує західну культуру, пряму й логічну. А більш тонкі греки і літери мають округлі, хоча й не без гострих грецьких носиків. Кирилиця, особливо сучасна, ще більш гостра й груба за латиницю, прийняла бунтівний слов'янський характер. А з кругами армянських літер, здається, вдихаєш запах коньяку. Арабські літери одразу нагадують про тонкі запахи пряностей і ранкові крики муядзинів у закручених на голові тюрбанах і в довгих халатах; а ще - про криві шаблі воїнів пустель. А ось прямі і скупі лінії ідішу, народжені довгими роками життя в пустелі і блуканням світом цілого народу без притулку. Що вже казати про загадкові, лаконічні і надзвичайно красиві ієрогліфи Японії та Китаю, у самій суті яких, здається, знаходиться сутність цих культур! А далі на південь знову знаходиш дивні круглясті алфавіти...
Деякі країни в новому часі втрачають алфавіт, приймаючи латиницю або ще який-то широко розповсюджений алфавіт. Країна, культура стає більш відкритою, близькою, зрозумілою. Але разом з тим губить велику частину шарму й загадковості, робить ще один крок на шляху до глобалізації, асиміляції, змішення, кроком до знищення самобутності і тотальної однаковості. Адже арабської вязі так не вистачає Туреччині, а монгольських стовпчиків нащадкам Чінгізхана з теперішьою кирилицею.
Зараз намагаюсь навчитись читати Девангарі, алфавіт санскриту, хінді, палі і інших мов індійського регіону. Відчуваю себе школярем, що раз за разом дивиться в азбуку, водить пальцем по літерам в книзі і відчуває надзвичайне захоплення коли літери складаються в склади, знайомі слова і набувають раптом значання. І разом з першими складами палі я відчуваю, що стаю ближче до культури Індії, що я майже дістав ключик до неї і за деякий час зможу відчути її справжню велич і красу, яка починається з витончених літер-завітушок під горизонтальною рискою.

नमस्ते


PS. Використані в запису шрифти можна знайти на сайті Omniglot, присвяченому всім можливим системам писемності людства. Там же можна знайти лінки на учбові курси мов і багато іншої рідкої і корисної інформації. Велике дякую людям, що створили цей ресурс, я був дійсно вражений кількістю і якістю інформації, що представлена на ньому!

Немає коментарів: