Катманду: Сваямбунатх

За легендою колись в долині Катманду було озеро, і тільки ступа Сваямбунатха стояла на острові. Потім вода пішла, а ступа опинилась на пагорбі. Геологи підтверджують легенду про ожеро, на відміну від істориків, які стверджують, що ступу в п'ятому столітті побудував король Махадева.

Зараз навколо ступи знаходиться цілий комплекс ступ, храмів і монастирів, як буддійських, так і індуістських. Особливо змішення релігій вражає, коли внизу одній зі ступ знаходиш невеличкий алтар Вішну.

Холм має дві вершинки з пониженням посередині. На одній з них знаходиться головна ступа і з півсотні індуістських храмів різного роду - головним чином у вигляді ступ чи алтарів - і два храма Будди. Звідси ж відкривається гарний вид на все місто. І тут же сувенірний базар і мешкання людей, що тут працюють. На іншому пагорбі монастир і затишний парк, завішаний прапорцями, тишу якого порушують іноді мавпи. Як виявилось, вони побоюються собак. Але на гавкіт захищати скривджених одразу прибігає величезний головний самець, ричить - і собака відступає в нейтралітеті.

На пагорб ведуть довгі сходи з фігурами звірів по обидва боки. А під пагорбом ряд височенних ступ. Навколо нього обходить білий паркан з барабанами і статуями Будд в нішах. До речі, якщо зайти зліва і піднятись нагору по дальнім з двох сходів, що там є, можна вийти наверх в обхід каси.

Дійти до ступи можна за півгодини від Тамелю, що ми й зробили. Ми обійшли пагорб і піднімались ближніми сходами, але зайшли послухати мантри до монастиря і вийшли з нього прямо до будки касира. Наверху зустріли знову росіян, з якими познайомились ще на початку трекінга. За два дні у них літак додому, а поки вони намагаються подивитись ті місця Катманду, в яких досі не були.