вівторок, 23 грудня 2008 р.

Бангкок - Дусіт

Квиток до королівського палацу дає також право протягом тижня відвідати ще декілька музеїв в райні Дусіт, що виправдовує його високу ціну. Найкращим з цих музеїв є тронна зала Ананта Самакхон, в якій зберігаються дарунки шановній королівській родині від вдячного і задоволеного народу. Король вже 61 рiк на троні, а останнім часом ювілеї чи не щороку. От і накопичилось у нього декілька золотих тронів, золота копія королівської галери, неймовірної краси дерев'яні різблені картини і золочені вишивки, не кажучи про такі нісенітниці, як позолочений посуд, срібно-зелені курчата, порцелянові пупси, шкатулки і інший непотріб. Особливо вражають написи про ресурси, які було витрачено на ці подарунки. Золотий трон, наприклад, майстрували майже дві сотні майстрів протягом двох років. Вишиванки скромніші - сімдесять мастериць за дев'ять місяців. Насправді, це найбільш вражаючі витвори такого класу, які були зробленi в цьому столітті з тих, що я бачив. Однозначно, вистава ця варта витраченого на неї часу.

Поряд з великим тронною залою - побудованою, до речі, в європейському стилі - є ще одна, де також знаходяться різноманітні дорогоцінні дрібнички до купи. Але після великих речей маленькі вже дивитись не так цікаво. До речі, частина з них зроблена членами королівської родини!

Бангкок - яскравий приклад того, як кольорова диференціація штанцiв працює на практиці. Різнокольорове тут все - починаючи від таксофонів і закінчуючи автобусами і катерами. Але верх диференціації - це палац Вімантек. Збудований без єдиного цвяху з дерева на зламі ХІХ і ХХ столітть, він має різнокольорові кімнати відповідно до права доступу до них. Екскурсія всередині не дуже цікава - екскурсоводи естафетою передають туристів один одному, проводять коридорами і дають заглядати до кімнат крізь армоване скло. Можливо це відбувається так тому, що сам палац і всі експонати "діючі", тобто король Бумібол або королева приймають в палаці особливих гостей.

До цього ще додаються музей фотографій, повозок, шовку і ще бо-зна-чого. А ще парк. Тому якщо у вас є час і натхнення, то в комплексі можна провести весь дарований квитком тиждень. Ну два дні точно. За додаткову плату можна відвідати ще й зоопарк. Кажуть дуже гарний, але після калькутського ми боїмося зоопарків.

Для входу до музеїв існує спеціальний дрес-код. Хлопці мають бути у довгих штанях і з прикритими плечіма. А дівчата обов'язково мають бути у довгій спідниці. Спідниці тут же і продають за доллар штуку - простий шматок тканини із зав'язками. Прокату немає, проте є вибір кольорів. Тепер Віка має в чому виходити в душ.

3 коментарі:

keetten сказав...

А що з вами трапилося у калькутському зоопарку?

Tory сказав...

о, калькутський зоопарк - це такий собi Освєнцим для тварин... на нас там напав страшний депресняк

keetten сказав...

Жахливо... Бідні звірятка... Хоча зоопарки рідко бувають оптимістичними: дикі звірі-то не мають жити в неволі.