Релей

Релей (Raileh) - один з найкрасивіших пляжів Таіланду. Окрім скелястих пейзажів, відомий також як скелелазний центр, куди стікаються лазити спортсмени з усього світу. Чи могли ми оминути таке місце?

Ранком пройшлись набережною, де надовго затримались в книгарні. А потім сіли в човен і висадились незабаром на Релеї.

Релей - то збірна назва місцевості, в якій розташовано чотири пляжі. По узбережжю від Ао Нангу спочатку йде Тон Сай (Hat Thon Sai). Він найбільш хіповий, тут найнижчі ціни. Тусуються в більшості бек-пекери і скелелази. Атмосфера відповідна. Але пляж так собі, під час відливу не купабельний.

Далі іде Релей Захід. Готелі крутіші, цивільні ресторани і все таке інше. Тусовка майже пакетно-туристична, хоча й більш розслаблена. З купанням так само не дуже.

Наступний пляж - Пхра Нанг (Hat Phra Nabg). Найкрасивіший, хоч і не найчистіший. Затертий під величезною скелею, з білосніжним піском і купою народу. В скелі знаходиться одноіменна з пляжем печера …, де місцеві приносять в жертву різнокаліберні фалоси, складаючи їх в величезну купу. Звідки таке взялось ніхто не знає, але виглядає весело і незвично. Готель тут один. Коштує неймовірні гроші, 1000-1500$ (!!!), але при цьому не відриває шматок пляжу, як це прийнято в коханому нашому Криму.

Ну і останній пляж - Релей Східний. Тут росте мангровий ліс, купатись неможливо. Проте є численні ресорти і затишні ресторани.

Від Тан Сай до Релею Східного веде лісова дорога, якою ходити хвилин 20-30 по схилам. Йдеш вгору по спеці, язика на плечі тримаєш, а поряд легко пробігають спортсмени… По низькій воді можна вийти до Західного Релею пляжем. Між Східним Релеєм і Пхра Нанг є крута стежина вгору. Вона злітає на сто з гаком метрів вгору і в кінці відкриває надзвичайний краєвид на всі пляжі. Вліво відходить стежина яка після лазання по трьом вертикальним сбросам спускається до затиснутої в скелях лагуни.

Як я вже писав, Релей - дуже популярне скелелазне місце. Буквально усюди бачиш людей з мотузками і скельними тапками. По стінах пробито безліч маршрутів - а стін тут багато - які майже ніколи не бувають пустими. Єдина незручність - натовпи глядачів, які іноді збираються під скелями, які розташовані біля моря.

На диво багато тут россіян, буквально на кожному кроці. Частина з них приїхала лазити, а частина - валятись на пляжі. Вони вирішують кросворди і витріщаються на скелелазів, уплітаючи за дві щоки кукурудзу. Зустріли і двох киян. Ті полюбляють "дунути", кажуть, навіть менше бояться, ніж вдома. З Патаї приїхали сюди і на Пхукет. Самостійні туристи, егеж.

В останній день мені вдалось прийняти участь в місцевій забавці, ходінні по натягнутій стропі. Вішають її нависоті в півметра, тобто і падати не боязно. Сама стропа шириною сантиметра три, стояти зручно. Головне - розслабити тіло. Тоді стропа перестає коливатись, можна ловити рівновагу і намагатись робити кроки. Мій рекорд - п'ять кроків.

Хлопці, які люб'язно дозволили нам потренуватись, були скелелазами з Австрії. Розповіли, що подібні штуки у них використовують в скелелазних школах. Було б гарно і нам таку десь дістати. Дуже цікава штука. Відпрацьовувати розслаблення і концентрацію. А відчуття рівноваги вкрай важливе на стіні.

Після купання зварили собі вермишелі і швиденько побігли на катер до Крабі.

Корисне

Добирання. Від Ао Нангу човен іде 15 хвилин за 80 бат, після шостої вечора - 100 бат. Будку з квитками шукайте на пірсі. Човни йдуть на західний Релей, тому як їдете на Тон Сай, треба окремо попрохати водія. Ходити між пляжами з рюкзаками по спеці досить напряжно.

До Крабі човни йдуть з східного пляжу, приблизно кожні дві години. Квиткарів шукайте біля місця відправлення човнів. Квиток коштує 150 бат, плисти 30-40 хвилин.

Проживання. Ми жили На пляжі Тон Сай в бунгало Banyan Tree за 350 з туалетом і душем. Ціни ж починаються з 200 за бамбуковий шалаш з матрацом. Нормальне бунгало буде коштувати 350-400 бат. Дуже гарне - 500-800 і більше. На інших пляжах крутіше і дорожче.

Їдло. Святого Валентина смачно відсвяткували в Green Valley Restaurant. Головний плюс - необмежений салатний бар за 60 бат з носа. Риба теж дуже смачна. Була також гарна жива музика, два дядьки з гітарами.

Chillout Bar на самому узбережжі часом крутить гарне реггі, має відповідне оздоблення, місця для валяння і взагалі досить приємне місце. За 20 бат дають стакани, відро льду - і можна пити свої напої. Вечорами бувають вогняні шою.

В південній частині є вуличка з двома місцевими кухнями. За 30 бат дають рис з кокосовим молоком і манго, а за 50 - з величезною куриною ногою з грилю.

В дальньому кутку східного Релея є великий продуктовий магазин, де ціни вищі не в 2-3 рази, а на 20-30 відсотків.

Інше. На Тон Сай Інтернет всюди 3 бата на хвилину. На крутіших західному і східному Релеї на диво по 2 бата. Відкритий Wi-Fi знайти не вдалось.