Ко Ліпе

Туристичний Ко Ліпе виявився зовсім не таким тихим, як обіцяв путівник. Узбережжя заповне бунгалами, вздовж пляжів постійно дирчать човни-таксі. Всередині острова знаходиться село морських циган, рибалок. Єдина вулиця також заповнена ресторанчиками і іншими туристичними місцями. До всього ціни за два роки піднялись чи не вдвічі, вільні місця в сезон зникають, а за намет на березі просять стількі ж, скільки на великій землі готельний номер коштує.

Невиправдані сподівання загнали мене в деяку депресію. А вийти з неї мені допоміг неймовірний по красі захід сонця. Освітлені м'яким рожевим світлом хмаринки на небі віддзеркалювались в спокійній воді, яка теж набула надзвичайного рожевого кольору. Видовище тривало хвилин десять, а камера була не під рукою, да я фактично й не згадав про неї, захоплений казковими кольорами. Чи побачу такі колись ще?

На човні з нами їхала дівчина Еліна з Фінляндії, вона й готель шукала з нами. Одну вільну кімнату ми знайшли на подвір'ї місцевих жителів. Маючи намет, ми уступили кімнату їй. А потім і для нас знайшлось місце - досить велике бунгало-шалаш на ніжках. Ніяких зручностей, проте автентично. Матрас на підлозі, лампа і москитна сітка. А в цьому кліматі більшого і не потрібно.

Ко Ліпе має форму перевернутої літери U. В західній половині джунглі і скелі, дорогу ми не знайшли. Бухту посередині займає пляж Pattaya Beach, де розташовані круті готелі і ресторани. Але тут не затишно, бо безліч човнів перетворюють пляж на порт. Дорога на схід поміж ресторанів виводить на Sunrise Beach, де житло більш дешеве і менше людей, хоча й дирчалок вистачає. На півночі, в кутку, знаходиться Andaman Resort, пляж якого чи не найкращий, з нього відкривається краєвид на Ко Аданг, а також на схід і захід сонця. Далі за кутом знаходиться затишний Sunset Beach. Але в морі тут багато каміння, тому купатись не дуже приємно.

Кажуть, непогано можна поплавати з маскою на Pattaya Beach, але від човнів проходу немає. Непогано плавати і на Sunrise Beach. Недалеко в морі є два острови. Аби побачити найцікавіше, треба пірнати між ними, а це метрів 100-200 від берега. Риф там стає суцільним, а дно моря починає уходити на глибину.

Наступного дня ми взяли на прокат маски і ласти і пірнали поки сонце не сіло. Друзі, це щось неймовірне! Біля берега вже починаються окремі рифи, в них живуть різнокольорові рибинки, яких я бачів раніше тільки в акваріумі. На рифі ростуть актинії, в яких живуть риби-клоуни. Пам'ятаєте мультик про рибку Немо? Оті самі, ага, такі смішні, виглядають з щупалець актинії, а коли простягнеш руку, одразу юрк - ховаються. Живуть там також величезни ракушки, які тримають мушлю вертикально, і вона згодом вростає в риф. Малюск висовує назовні тільки живе фіолетове або буре тіло, схоже на губи. А самі корали теж різнокольорові. Бувають як дерево, бувають як каміння, бувають як квіти або гриби - різні і переливаються всіма кольорами веселки. А як заплисти далі, метрів на сто від берега, то окремі камені здиваються в єдиний риф, ліс, що вирує життям. Можна навіть не просто дивитись зверху, а пірнати поміж двометрових нагромаджень кам'яних джунглів. Однозначно я тепер знаю, заради чого люди пірнають. Треба вбудувати в програму мандрівок також дайвінг.

Разом з нами у місцевих жителів жили французи. Вони чи не п'ятнадцять років поспіль сюди їздять, володіють тайською. Серед них була тітонька Єва, яка і допомогла нам з кімнатою. Колись вони тримали бар, але закрили його через неповагу відвідувачів, в тому числі росіян. Під час цунамі вони були на Тарутао, але на щастя пронесло - навколо глибоке море і хвиля не набула руйнівної сили, на Ко Ліпе жодної смерті. Казала, катери військових наступного дня більше хвиль наробили. А ще Єва крутить поі, хай і шкіряні, але все одно красиво. Вона не молода, але посмішка в неї двадцятирічна.

Другої ночі о першій ми прокинулись від дивного шуму. Мені ще снився дивний сон, то першою моєю думкою було "цунамі?". Але то був всього лиш тропічний дощ. А дощу ми не бачили ще з попереднього Таю,, вже майже 2 місяці. Щастя!

Підняв себе зустрічати сонце. Що я можу розповісти? Це було чудово! Особливо в ті хвилини, коли сонце ще не з'явилось, але край неба вже яскраво-рожевий, а вода тихо качає човни і легкий вітерець коливає листя пальм.

Сьогодні ми полишаємо це хоч і чудове, але занадто, як на мене, туристичне місце, і переміщуємось на Ко Аданг.

Корисне

Проживання. Бунгало на березі починаються з 600 бат за двох, в середині острова можна знайти за 300. Проблема в тому, що в сезон все забито, лишаються тільки дорогі варіанти. Ми зупинились у дворі місцевих рибалок. Як зі східного пляжу Sunrise Beach за Varin Beach Resort 2 вийти на бетонну дорогу, по лівій стороні буде напис Welcome to Homestay & B.B.Q. Вони здають чотири двомісні кімнати з душем по 350, а нам здали бунгало-шалаш з матрасом за 150. Окроп на чай розливають безкоштовно. Можна й домашнього поїсти. Участь у справжній вечері справжніх морських циган зі справжньою їжею коштує 120 бат з носа.

Можна поставити свій намет на пляжі Andaman Resort за 80 бат з людини. Або орендувати існуючий за 600 бат за намет.

Їдло. На Ко Ліпе можна їсти в локальній столовій за 50-70 бат, є безліч більш дорожчих ресторанів, але не сильно дорожчих. Велика локальна столова розташова трошки південніше нашого "готелю" по внутрішній дорозі. Ще одна маленька - майже напроти на північ.

Інше. На Ко Ліпе Інтернет усюди 3 бата за хвилину. Як йти від нас до пляжу Паттая, по правій стороні буде хата-читальня, де окрім різноманітної різномовної балетристики - є навіть одна книжка Лук'яненко! - знайшлись путівники Лаосом і Китаєм.

Оренда маски і трубки коштує 50 бат в день. Ще за 50 бат дають ласти. А оскільки найкрасивіші корали знаходяться в ста метрах від берега, варто брати повний комплект. Якщо коралів біля пляжів вам стало замало, можна приєднатись до численних виїздів на пірнання з маскою або спробувати дайвінг.