Стоп до Бангкоку сьогодні був гарним і, що головне, швидким. 350 кілометрів промчали зі швидкістю за 100 км/год! Висадили нас десь на окраїні міста. Старнький таксист намагався довго нам пояснити, як доїхати автобусом до Као Сан, а потім безкоштовно докинув до найближчої автобусної зупинки. На автобусі тряслись ще дві години і дивом він теж виявився безкоштовним, збирав статистику чи що.
Наразі ми на Као Сані, живемо в тому ж готелі, що і два тижні тому. Товстелезний російський путівник по Індокитаю вдалося обміняти на маленький індокитайський п'ятимовний розмовник видавництва LP. Від'їдаємось і думаємо, який ще непотріб можна продати, обміняти, з'їсти або просто викинути.
Завтра ввечері їдемо в аеропорт і в неділю прилуняємось на святій і невідомій, але вже повній туристами М'янмі. Править там воєнна хунта, яка як вогню боїться Інтернету і нещадно його фільтрує. Звичайно, бажаючи знаходять шляхи звідусіль, навіть хунта не завадить писати в ЖЖ! Тим не менш з Мережею там є певні складнощі. Це я все до того, що публікуватимусь нерегулярно. Прошу за нас не хвилюватися! Повернемось до Таіланду ми шостого лютого, і от тоді одірвемось на повну!
четвер, 8 січня 2009 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар