Бангкок. Останній погляд

Зустрівши світанок і плюхнувшись ще раз у тепле вранішнє море, ми поїхали в Бангкок автобусом за 150 батів. В Бангкоці треба було встигнути забрати речі з офісу знайомого до четвертої по обіді, тому і віддали перевагу автобусові. До всього зникла проблема вибирання з Хуа Хіну і знаходження себе в Бангкоці. В результаті до четветої ми встиглиі поселитися у все той самий Sidthi Guest House, перекусити, а я заїхав за книжками. Знайомого, німця Себастіана, в офісі не було, але я зателефонував йому і ми провели деякий час за бесідою в кафе, де я випив найсмачніший полуничний шейк за всю поїздку.

Два дні Бангкока ми присвятили сувенірам і книжкам. Один з цих днів ми бродили по Као Сан, заглядаючи в усі кути, надовго лишались книгарнях, розглядали різні подарунки і листівки.

На другий день, перший день весни, з самого ранку на розпечене місто полив справжнісінький весняний дощ. Це було неймовірно! Адже до сезону дощів ще майже два місяці. Спека одразу відступила, а небо так і лишилось до вечора затягнуте хмарами. Давно вже дощ не був для мене святом!

А потім ми поїхали на недільний ринок Чатучак. Це така собі бангкокська "Троєщина", з купою шмоток і іншого, але є там і сувенірні ряди. Чатучак є і одним з туристичних місць мімта, за сувенірами і просто прогулятись сюди приїзджаює багато білих. Сам ринок трошки менший і приємніший, ніж наші українські аналоги. Там є годинникова башта - під нею стільці і напис "місце зустрічі" - і алтар. А ще є інформаційний пункт, в якому можна взяти мапу ринка, на якій позначено, де і що продається. Більш того, великими вулицями ринку їздить спеціальний дядечко і видає такі мапи всім бажаючим. Уявляєте? На наших ринках навіть групування по типу товару важко уявити!

Сам ринок не розчарував, хоча саме за сувенірами краще їхати в Пай або Чанг Май. Проте тут величезний вибор тайського шовку, а також потрібних в побуті речей. Торуватись можна і треба, ціна може впасти на третину! І не треба поспішати, ціни на точках теж можуть відрізнятись на третину і більше. На Као Сан теж саме може коштувати вдвічі дорожче. Як зголодніли, то шукайте їжу прямо на ринку, вздовж головних вулиць. Ціни як усюди.

Бангкок став для нас якимось перевалочним пунктом. Ми настільки кожен раз були зайняті справами - то візи, то книжки, то сувеніри, то ще щось, та й переміщення Бангкоком вимагають часу, що саме місто подивились менше, ніж хотілося б. Але я впевнений, що обов'язково сюди ще повернусь. І хай тоді справи почекають…

Корисне

Транспорт Універсальний автобус №15 довезе від Као Сан до Вокзалу, площі Сіам, парку Лумбіні і останнього пірсу на півдні. Автобус №3 везе від Као Сан до ринку чатучак. Під час корків, однак, швидше використовувати човни і скайтрейн, хоч і дорожче.

Проживання. Сідтхі подорожчав до 250 за дабл. Але можна зторгуватись до попередньоЇ цни. Є декілька гестхаусів з кімнатами за 200 на сході від Као Сан, але там трошки гірші кімнати, проте немає дискотеки під вікном.

Їдло. В районі парку Лумпіні біля станції скайтрейну Silom якраз навпроти Макдональдсу є кафе з дорогими, але неймовірно смачними полуничними шейками.

Інше. Майже по всьому Бангкоку можна користуватись безкоштовним Wi-Fi від провайдера True Move. Їх рекламні стендики о програмі Green Bangkok WiFi розкидані по всьому місту. Все дуже просто - підключаємось до точки truewifi і заходимо на їх сайт, куди перекидує автоматично з будь-якої адреси. Реєструємося і отримуємо логін. Все! Більш докладно про підключення до truewifi написав користувач ЖЖ romx. Він живе в Таіланді вже два роки, працює в Москві віддалено через Інтернет, трошки мандрує і пише корисно і цікаво, рекомендую його блог всім російськомовним мандрівникам.