Пхімай

В Пхімаї (Phamai) знаходиться один з найкращих в Таілані прикладів кхмерської архітектури. Храм 11 століття відкопали, пронумерували і зібрали наново, тим не менш побачити його все одно цікаво, адже в Камбоджу ми зараз не їдемо.

З Накхон Ратчасіма виїхали на трассу маршруткою, а машина-пікап зупинилась сама біля Віки з рюкзаками, поки я розмовляв з водієм вантажівки. Але у нього в кабіні вже була дружина і дитя, тому я подякував за зупинку і ми полізли в пікап. Дівчата їхали саме в Пхімай, в храмовий комплекс, тому і висадили нас прямо пере входом.

Ми ж спочатку вписались в один з місцевих ватів, перекусили незвичною ісанською їжею і тільки вже тоді пішли оглядати історичний парк.

Старовинне місто разом з храмом було засноване анкгорськими правителями в одинадцятому столітті нашої ери. З тих пір все трошки розвалилося, але з огляду на велику історичну цінність, тайський уряд запустив потужний проект відтворення храму. Перекопали все, що могли, всі камені перенумерували, яких не знайшли - доробили, і зібрали все наново. Частину барельєфів, статуї і археологічні цінності відправили у музей.

До комплексу парку таким чином входить центральний храм, два храми-побратими, оточуючі їх стіни, міст і залишки ще трьох будівель. Головний побудовано зі світлого каменю, вся його геометрія стрімко прямує вгору. На башті знайдуться статуї богів, а над входами барельєфи зі сценами з релігійних епосів. Всередині сидить невеликий кам'яний Будда.

Два інших храми, як і інші будівлі, побудовані з червоного каменю і збереглися гірше. В одному з них знаходиться копія статуї анкгорського імператора Джаявармана XII, оригінал якої знаходиться в музеї. Варто погуляти парком, зі старезними деревами він красивий сам по собі. А ще в далеких кутах можна знайти розвали старовинного каміння, статуй і барельєфів.

Музей однозначно вартий відвідування, оскільки містить непогані зразки кхмерського і місцевого мистецтва. Побачите статуї і барельєфи, статуетки, горщикі і інші археологічні цінності. Під відкритим небом, точніше під простеньким дахом, але у дворі музею, додатково виставлено цілу купу різних кам'яних старовииностей. Їх можна дивитись безкоштовно.

Окрім музею і історичного парку в Пхімаї знаходяться залишки стін міста з воротами, розвалини ступи Меру Бороматхат періоду Аюттаї, декілька ватів. Якщо пройти трассою на південь, то за півкілометра по правій стороні будуть розвалини кхмерської медичної станції. А мальовничі маленькі пруди, яких багато усюди в місті, насправді теж викопані кхмерами для зберігання води.

Ввечері я спитав монаха - "Ти ж буддист, як ти можеш вбивати комара?" - Він зобразив комара, що сідає на лоба, ляцнув долонею по тому місцю - "Нещасний випадок!" - сказав і ми обидва розсміялися.

Незвичні квадратні яскраво розмальовані машини, які начебто зійшли з екранів кіно часів другої світової, теж своєрідна місцева особливість. Їх використовують фермери Ісану, і в інших регіонах Таіланду ви їх не побачите. Десь неподалік Пхімаю знаходиться також найбільше в Тайланді баньянове дерево. Питайте в музеї. В цілому містечко і само по собі приємне

Корисне

Вхід. Вхід до історичного парку 100 бат для іноземців і 20 бат для тайців. Так само і історичний музей. Важливий Папір дозволяє пройт безкоштовно. Наскільки я зрозумів, квитки є комбо-квитками і включають в себе парк і музей в Пхімаї та декілька храмів регіону, дійсні протягом місяця.

Проживання. За 200 бат можна знайти номер в приємному готельчику Old Phimai Guest House.

Їдло. Окрім безлічі кафе по вулицях, є нічний ринок на площі перед ратушею. Як хочете незвичного, пройдіть вулицею Chomsudasadet на південь від входу до парку, поверніть направо на першому повороті, і пройдіть метрів п'ятдесять. По праву руку побачите ресторанчик, де дають дивний суп з бичачих отрубів і по-місцевому приготоване м'ясо.

Інше. Іnternet біля незвичного ресторанчика за 15 бат. Інформацію про місто питайте в офісах парку або музею.