Лумбіні

Місце народження Лорда Будди позначено каменем посеред розвалин монастиря, над яким побудована прямокутна цегляна коробка. Пілігрими різних країн вишоковуються в чергу, аби побачити той камінь і доторкнутись до святої стіни. Багато й індусів, особливо шкільних екскурсій, для яких Будда є інкарнацією бога Вішну. Але дістають білі туристи. Замість того, щоб роздивитись святиню і завмерти на декілька секунд в медитації, чудернацькі білі дістають круті камери, довго щось налаштовують, знімають, переглядають результат, і потім роблять ще декілька контрольних знімків. От і виходить, що десять туристів з десятком камер проходять довше за півсотні справжніх паломників.

Коло святині знаходиться колона Ашоки, а під нею читають мантри паломники під керівництвом монахів. Навколо цього знаходиться святий парк, в якому дерева завішані прапорцями, і туристи ходять по викладеним камінням доріжкам між розвалинами монастирів з двотисячолітньої сивої давнини. Під самим товстим і завішаним прапорцями деревом сидить індус і за невелику пожертву ставить крапки на лобі. Поряд знаходяться платформи для медитації, якій сприяють екскурсоводи груп корейських паломників з мегафонами. А ще тут є маленький пруд з величезним карпом і черепахою.

Далі шлях лежить на північ по величезному парку, в якому буддисти зі всього світу будують ступи й монастирі і наглядно демонструють всю строкатість буддійського вчення світу. Нажаль, деякі монастирі і храми ще недобудовані, але і такі вони вражають.

Найвитонченіший храм у в'єтнамців зі скульптурами драконів на даху і басейном з лотосами перед входом, але він ще зачинений. Найбільший храм у корейців, але й він незавершений. Строката тибетська ступа вражає зеленим садом з безліччю статуй Будди і тварин, а також розписним внутрішнім різноманіттям, де навколо величезної статуї Будди зібрані фігурки його інших реінкарнацій і бодхісатв. Таке враження, що тибетці тут відігрались за всю одноманітність і суворість своєї землі. Червоно-жовтий китайський храм має всередині традиційного китайського пузатика і фігури китайських воїнів у дивних позах. Японський храм - майже коробка з кабінетом з трьома Буддами. Проте м'янмарський храм весь у золоті, і ступа там вся золота, а навколо неї сидять вісім днів бірманського тижня. Храм Тайланду ще всередині добудовується, але вже цікавий порушеною перспективою - наклон стін робить входи вищими - і різьбленими драконами на даху. А на півночі за парком знаходиться величезна біла ступа за мир у всьому світі.

Єдине, що трошки порушує навколишнє є натовпи туристів і непальських школярів, що не завжди тихі і часто полюбляють розпитувати білих і з ними фотографуватись. Звичайно, це все дитяча цікавість, але за декілька годин дістає. Гарно брати велосипеди на прокат, які можна знайти в готелях. Коштує це 100 рупій за день, можна сторгувати майже вдвічі дешевше на декілька годин, яких цілком вистачає, аби все добре роздивитись.

По дорозі назад в Бхайраву знову сваримось з кондуктором за гроші, але таки платимо по 25, а не по 40. Пройшовши трошки по дорозі, знайшли вигідний обмінник індійських рупій по 1,61, при офіційному курсі 1,6. Біля кордону курс 1,7 і вище плюс комісія, яку можна, правда, сторгувати до нуля. За 10 рупій на даху джипа їдемо на кордон. Заповнюємо виїздні папірці, отримуємо штамп, проходимо арку.

До побачення, Непал!