понеділок, 17 листопада 2008 р.

Джайпур

Джайпур чомусь одразу мені сподобався. Може після Делі він просто менший? Або просто тихіший? Невідомо. Але чомусь освітлені по темноті стіни форту за вікном автобусу принесли заспокоєння.

Оселились ми в готелі Jwala Niketan, який нам порекомендували в інформаційному офісі на автостанції. Знайти просто - йти в сторону залізничної станції, звернути наліво біля великого кінотеатру, а потім ще раз наліво у провулок біля готелю Nellan. Потім в мене з'явилась підозра, що отель нам напарили, але по путівнику ціни в Джаупурі вищі за середні, 250 рупій в принципі небагато, а готель виявився тихим і з великим балконом, де ранком світило сонечко і можна було просвітлятись.

Вранці Джайпур виявився не таким і приємним, хоча і менш смердючим і пильним, ніж попередні місця. Тим не менш, на вулиці тут легко зустріти корів або свиней прямо біля королівського палацу. Джайпур - рожеве місто, таким його зробив один з махараджей, династія яких править тут вже більше трьохсот років. Старе місто оточене стіною, крізь ворота або дірку проходять вулиці. І якщо зовні місто є звичайним індійськім, то всередині більшість будинків побудовані з того самого рожевого каменю. Все старе і занедбане, хоч йому менше за двісті років, але багато будинків - і чим ближче до палацу тим більше - проявляють архітектурну різноманітність за рахунок балкончиків, колон, маленьких башт і куполів. На першому ж поверсі знаходиться нескінченний базар, де можна купити все що завгодно і ще трошки до купи. Інші райони як такі нецікаві і представляють собою звичайну індійську бетонну забудову. Єдине виключення - Main Road і Station Road, на яких знаходиться безліч кафе, магазинів, готелів і навіть кінотеатр.

Для їдла можу порекомендувати два маленькі кафе недалеко від автостанції, метрів сто в напрямку залізничної станції по правій стороні. Вони сусіди і там завжди багато місцевих. За 50 рупій ви можете скуштувати вегетаріанський талі, до якого будуть докладати рис, чапаті і інші складові, аж поки живіт не стане круглим і твердим. Інші рекомендовані путівником кафе виявились не дуже гарними. До того ж в Джайпурі ніхто не зміг приготувати гарний лассі. В Агрі лассі поки що був найсмачніший, а ми проводимо таке собі дослідження, п'ємо його в різних кафе і хитаємо головою - Джонні таки найкращий! Але експерименти не кидаємо, оскільки без молочного жити сумно.

Отже, повернемось до рожевого міста. В ньому дійсно є, що подивитись. Можна за 200 рупій купити галопний автобусний тур по всім туристичним точкам, а можна за два дні подивитись їх всі самостійно, використовуючи для переміщення рікш і місцеві автобуси. По нашим підрахункам це довше, але рази в два на двох дешевше і дозволяє ні від кого не залежати. До всього фортів ми вже надивились, тому тут приділили увагу музеям, витратили на них купу часу і ні хвилини не жалкуємо.

Отже, найголовніша точка - це дворець махараджі. Знаходиться в пречудовому стані, коштує 300 рупій з аудіогайдом і містить багато цікавого. По-перше це архітектура, вичурна й тонка, яка різниться від двору до двору, і відрізняється від баченого до цього. По-друге це надзвичайно цікаві музейні колекції. І по-третє це аудіогайд, що додатково розповідає про те, що бачиш. В одному з павільонів міститься гарна колекція одягу і докладне пояснення щодо способу носіння, технологій виготовлення і приводів для вдягання. Наприклад, є тут святкове сарі принцеси. А ще є костюм махараджі для гри в поло. Виявляється, що він грав у збірній штату на початку попереднього століття, а на початку 30-х років шість років підряд команда Раджастану вигравала всі чемпіонати Англії, встановивши абсолютний на той час рекорд! А ще тут є кімната, присвячена тюрбанам. Це 25 метрів тканини, способів його зав'язування безліч, а сам тюрбан свідчить про статус особи, касту-варну і інше. До речі, на вулицях Джайпуру тюрбани ще й досі дуже популярні, а різних їх ми дійсно бачили безліч. В іншому павільоні знаходиться величезна колекція зброї. Вельми цікавий тут меч одного з махараджей, який важить шість кілограмів. Кажуть, що махараджа той був дуже сильним, але все одно розмір цього меча справляє враження. Є тут і дві срібні вази, що занесені в книгу рекордів Гінеса як найбільші в світі цільно-срібляні вироби. Додати до цього ще розписи стель і павільон кращих майстрів Джайпуру, де можна відносно дешево купити дійсно цікаві і унікальні сувеніри - і вийде дві години мінімум на відвідування палацу.

Коло палацу є обсерваторія, Джантар-Мантар. Один з махараджей був великим любителем зірок і побудував тих обсерваторій багато. Є одна в Делі, є і в Агрі, але найкраща тут, в Джайпурі. Відреставрована аж до блиску, вона представляє собою розкидані по невеликій площі вуличні інструменти для вимірювань. Інструменти великі і незвичайні, тому сама астрономія схожа більше на дивну абстракцію, картину Ешера. Вхід коштує 100 рупій на нос плюс 100 за екскурсовода на двох, але ми тільки зазирнули з чорного входу, здивувались чудернацьким фігурам і пішли далі.

Наступна точка - Хава Махал, або палац вітрів. На фото він дуже красивий і незвичний, легкий, а от у реальності… Наразі там повним ходом вирує реставрація, вітрів немає, а розписані стіни якось не відповідають його статусу. Збудований він був в епоху арабів для жінок, яби вони могли спостерігати за вируванням життя на вулиці. Тому всі зовнішні вікна тут схожі на жалюзі. Всередині ж переплетіння галерей, сходів і веж. Легкість панує тут, а з великої вежі відкривається чудовий вид на місто і форт на горі.

Міський центральний музей знаходиться в так званому Холі Альберта недалеко від головних воріт. Цей п'ятиповерховий павільон було збудовано сто п'ятдесят років тому для принця Альберта з англійської королівської родини, який був великим приятелем махараджі і полюбляв приїздити до Джайпуру. Будівля побудована в європейсько-східному стилі і це найкраще архітектурна споруда Джайпура з бачених нами. Вона буквально зачаровує погляд нескінченною кількістю елементів, гармонійно поєднаних в довершену симфонію. Браво! Всередині знаходиться велика і гарна колекція всього-чого-завгодно. Особливу увагу можна приділити мініатюрі і виробам з металів.

На деякому віддаленні на південь знаходиться білосніжний мармуровий храм Лакшмі. Окрім самої богині тут можна знайти чудові різьблення. Серед індійських богів знайшли ми Заратустру, Сократа і Христа з парою святих. Сам храм чистий, в ньому грає музика, ходять і відпочивають люди і взагалі дуже позитивна атмосфера. Над храмом височіє невеликий форт, ефектний, але, нажаль, зачинений для відвідування.

З цікавих місць можу ще назвати форт-палац Амер, тобто "високий" в 11 кілометрах від Аджмера. Ми туди не доїхали, але кажуть він гарний. Але ми вже надивились фортів і палаців, тому не жалкуємо. Повний список цікавинок і іншу інформацію разом з безкоштовною схемою міста можна знайти в пунктах інформації на автостанції і на залізничній станції (тут вона цілодобова). Зазначу, що Джайпур активно реставрується, і справляє гарне враження, хоча назвати його затишним не можна. Одним словом, він вартий уваги.

Спробували ми скористатись книгою розкладів потягів. Купити її можна за 35 рупій на кожній станції. Але, нажаль, виявили, що без крюка через Бомбей до потрібної нам точки не доїдеш. Тому вирішено їхати їхати в ніч бусом, а потім стопом до самої Аджанти по прямій дорозі. Бомбей величезний, ще більший за Делі, і нас відверто туди не тягне. От і пробуємо їхати в обхід, подивимось ще на справжню сільську Індію. І потім далі на південь, аж поки океан не перекриє дороги, після чого шлях наш поверне на Калькуту. Але перед тим маємо заїхати на день відпочити в тихий просвітлений Пушкар.

Немає коментарів: