Південне Гоа

Змінивши два автобуса, доїхали до обіду в Палолем на півдні Гоа, де оселились в збитій з фанери хатинці буквально на пляжі. Вночі там чути океан, а вдень треба пройти два кроки - і його побачити в п'ятдесяти метрах від себе. Коштує таке щастя 150 рупій з туалетом надворі. За 400-800 рупій можна зняти бунгало з видом на океан і з претензією на комфорт і люксовість.

Пляж в Палолемі піщаний і чистий, має майже три кілометра в довжину. З північного боку починаються камені і скелі, а з південного знаходиться красива камениста бухта. Вздовж моря росте кокосова роща, яка буквально набита різноманітними халупами і рестораними, щільно-щільно ліпляться вони один до одного. Людей тут поки що небагато, сезон почнеться за тиждень, але інфраструктура на березі вже готова, світиться вночі незліченними вогнями і запрошує. Знайти тут можна навіть "Квас" і "Оливье", що вже казати про рибні страви і сувеніри, інтернет і мешкання. Іншими словами цивілізованість тут на висоті, але захована серед кокосів вона не напрягає. Хіба що музикою до одинадцятої ночі, але і та не гучна іноді навіть приємна.

Їсти рекомендую в Sula/Hira Bar & Rest на головній вулиці в керунку Патнема. Там готують смачне й густе бананове лассі з добавкою - доливають залишки з міксеру - і непоганий талі. Ми ж відсвяткували 60 днів нашої подорожі чудовою рибою, приготованою на грилі, біля самого моря під зоряним небом в одному з ресторанів на березі. Буржуї! Але ж як втриматись після трьох тижнів суцільного рису?

Любителі більш тихих місць можуть спробувати оселитись в Патнемі, що знаходиться в двох кілометрах південніше. Автобус с Мадгао іде спочатку через нього, але ми того не знали, а йти з рюками з Палолему було ліньки. Патнем має менше інфраструктури на березі, менше людей на пляжі і взагалі трошки більш дикий. До того ж в Патнемі є прокат велосипедів, а в Палолемі пункт прокату зачинено на невідомий термін. Але усюди можна взяти на прокат скутер або мотобайк.

Сім кілометрів на північ є ще один гарний пляж в селищі Агонда. Туди можна доїхати бусом з Палолему або з Канакони (селище на трасі, має й залізницю). Там інфраструктура узбережжя тільки розробляється і людей майже немає, корів більше. Є навіть місце для кемпінгу з південного боку.

Ще чотирнадцять кілометрів на північ є форт Каба-де-Роса, але байками ми туди доїхати не встигли, довелось обмежитись катанням вздовж хвиль по пляжу Агонди. До форту ж краще всього їхати мотобайком, але їхати перший раз - ну не їздив я ще на скутері - на прокатному скутері по дорозі з лівим рухом якось боязно.

Море тут усюди лагідне, хоч і вкрите океанськими хвилями. Від берега можна відійти на метрів п'ятдесят і все ще буде води трохи вище поясу. Під час відливу біля берега бігають краби, які сидять в ракушках. Їх можна легко впіймати, але витягти з раковини неможливо, так міцно вони тримаються за неї задніми ногами. Намагаючись обережно відібрати особливо красиву хату, я таки розірвав його хазяїна, лишивши ноги в будинку. Зустрічаються тут і морські зірки, а на каменях можна знайти крабів розміром з долоню. В розвалах риби з рибальських човнів ми бачили навіть маленьких скатів і акул-молотів.